гомінізація

гомінізація
-ї, ж.
Процес еволюційного перетворення предка людини з викопних вищих приматів в сучасну людину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "гомінізація" в других словарях:

  • адвербіалізація — ї, ж., лінгв. Перехід слів якої небудь граматичної категорії в прислівники (напр.: бігом, ранком, гуртом) …   Український тлумачний словник

  • 25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… …   Покажчик національних стандартів

  • Гомольшанские леса — Гомільшанські ліси …   Википедия

  • газогідродинамічні дослідження пластів і свердловин — газогидродинамические исследования пластов и скважин gashydrodynamic investigations of seams and wells *gashydrodynamische Untersuchungen von Flözen und Bohrlöchern – комплекс методів для отримання інформації про термобаричні і фільтраційні… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Поднестровский диалект украинского языка —      Поднестровский диалект на …   Википедия

  • кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… …   Український тлумачний словник

  • Товстуха, Евгений Степанович — У этой статьи нет иллюстраций. Вы можете помочь проекту, добавив их (с соблюдением правил использования изображений). Для поиска иллюстраций можно: попробовать воспользоваться инструментом FIST: нажми …   Википедия

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

  • спільний — а, е. 1) Який належить усім чи багатьом. || Який належить одному та іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох та більше осіб. || Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). •• Спі/льна вла/сність… …   Український тлумачний словник

  • Магометы — МАГОМЕТЫ. 1) М. Абдулъ Каземъ Ибнъ Абдаллахъ (570 632), основатель мусульм. религіи, глашатаемъ к рой онъ выступилъ въ 610 611 гг., род. въ Меккѣ, въ 622 г. онъ бѣжалъ въ Медину и, во главѣ своихъ приверженцевъ, началъ войну съ своими сородичами …   Военная энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»